Енергонезалежність в Україні: реальність, а не лозунг

Енергонезалежність в Україні: реальність, а не лозунг

Енергонезалежність довгий час сприймалась в Україні як політичний слоган або абстрактна стратегічна мета. Проте події останніх років, а особливо після 2022 року, трансформували це поняття у прикладну інженерну та економічну необхідність. Енергетична система країни зіткнулася з масштабними викликами: руйнування інфраструктури, нестабільність генерації, дефіцит балансуючих потужностей, обмежені можливості централізованого резервування.

За даними міжнародних енергетичних агентств, у 2022–2024 роках світовий ринок систем накопичення енергії (Energy Storage Systems, ESS) зростав у середньому на 25–35% щорічно, а сумарні встановлені потужності акумуляторних систем у світі перевищили 90 ГВт. Для порівняння: ще у 2018 році цей показник не досягав і 15 ГВт. Це свідчить про глобальне визнання ESS як базового елементу сучасної енергетичної архітектури.

Що означає енергонезалежність у прикладному сенсі

З інженерної точки зору енергонезалежність — це не відмова від мережі, а здатність системи автономно забезпечувати критичні енергетичні процеси: опалення, водопостачання, звʼязок, охорону, базову інфраструктуру життя та бізнесу.

Ключовими компонентами цієї моделі є:

• локальна генерація (сонячні, вітрові джерела);

• інверторна інфраструктура;

• системи накопичення енергії (ESS) як буфер, стабілізатор та резерв.

Без накопичувачів енергії будь-яка генерація залишається нестабільною та залежною від зовнішніх факторів — погоди, часу доби, стану мережі.

Український контекст: від оптимізації до виживання систем

В Україні ESS перестали бути інструментом оптимізації витрат і перейшли в категорію критичної інфраструктури домогосподарств і бізнесу. Регулярні аварійні відключення, обмеження потужностей, нестабільна напруга, дефіцит резервної генерації — усе це формує запит на автономні та гібридні енергосистеми.

Практика показує: домогосподарства та підприємства з системами накопичення енергії здатні забезпечувати автономну роботу від 8 до 48 годин, залежно від конфігурації, споживання та ємності акумуляторного блоку. Це радикально змінює рівень стійкості обʼєкта до кризових сценаріїв.

Роль українського виробника: TwoDTech (ТуДеТек)

Формування реальної енергонезалежності неможливе без локальних технологій та власної інженерної школи. Саме тут ключову роль відіграє український виробник ESS — TwoDTech (ТуДеТек).

Компанія почала розробку та проєктування систем накопичення енергії задовго до повномасштабної війни. Війна не лише не зупинила цей розвиток, а й суттєво його прискорила, трансформувавши досвід у системні інженерні рішення з високою пропускною здатністю, масштабованістю та адаптацією до кризових сценаріїв.

TwoDTech самостійно проєктує та виготовляє ESS-рішення для:

• приватних домогосподарств;

• бізнес-обʼєктів;

• критичної інфраструктури;

• гібридних енергосистем.

Йдеться не про складання готових модулів, а про повноцінну інженерну екосистему: від архітектури системи до інтеграції, балансування, керування потоками енергії та масштабування.

Енергонезалежність як інженерна система, а не гасло

Сучасна енергонезалежність — це не лозунг і не ідеологія. Це сукупність інженерних рішень, технологій, алгоритмів керування та локального виробництва. ESS у цій моделі виконують роль не просто акумуляторів, а інтелектуального ядра енергосистеми, яке забезпечує стабільність, прогнозованість та керованість.

Український досвід показує: країна здатна не лише споживати імпортні технології, а й формувати власну енергетичну інженерію. Приклад TwoDTech демонструє, що локальні виробники можуть створювати системи накопичення енергії, які відповідають світовим трендам, але адаптовані під реальні умови української енергосистеми.

Енергонезалежність в Україні вже стала реальністю — не як гасло, а як технологічна модель майбутнього, що формується тут і зараз.